Права дитини

Права дитини стають відправною точкою в наданні сім’ї державних послуг, а також підтримки та допомоги. Поняття прав дитини впливає й на уявлення про батьківство, сім’ю та виховання.

Конвенція про права дитини виходить із припущення, що основна відповідальність за виховання та розвиток дитини лежить на її батьках та опікунах. Однак суспільство повинне  надавати підтримку батькам та опікунам при виконанні цього завдання. Сім’ям має бути надана необхідна допомога, причому якомога раніше.

Конвенція про права дитини

Кожна дитина має право на щасливе та безпечне дитинство. Кожна дитина має право на освіту, відпочинок та дозвілля, право брати участь в іграх та в розважальних заходах. Кожна дитина також має право на захист і турботу. Усі права дитини закріплені в Конвенції ООН про права дитини. Конвенція — це загальноприйняте уявлення про те, які права повинні мати всі діти, незважаючи на їхнє походження, національність, віросповідання чи  сімейні статки. Конвенція поширюється на всіх дітей та підлітків до 18 років.

Конвенцію ратифікували майже всі країни світу. У Фінляндії Конвенція про права дитини набула чинності  1991 року. Конвенція має таку ж обов’язкову силу, як і будь-який інший закон, тому дотримання положень конвенції є обов’язковим для регіонів, муніципалітетів, влади, батьків дітей та інших дорослих. Закони Фінляндії захищають права дітей поряд із Конвенцією про права дитини. Багато законів Фінляндії передбачають шанобливе ставлення до дітей як до рівних особистостей. Закони вказують, що за будь-яку дитину мається рівна відповідальність.

Закони підтримують положення Конвенції про права дитини

Конвенція про права дитини має таку ж обов’язкову силу, як і закон. Держави, муніципалітети, батьки дітей та інші дорослі повинні дотримуватися положень Конвенції.
Крім Конвенції про права дитини, права дітей охороняються власними законами Фінляндії. Багато законів Фінляндії передбачають шанобливе ставлення до дітей як до рівних особистостей.

Головна мета — дотримання інтересів дитини

У всіх рішеннях, що приймаються щодо дитини, першочергова увага повинна приділятися повному дотриманню її інтересів. Це завдання може бути ускладнене розбіжністю в думці, що було б добре для дитини. Дотримання інтересів дитини не обов’язково означає, що рішення завжди будуть ухвалені так, як хотілося б дитині або її батькам. Думка дитини важлива при оцінці дотримання її інтересів, але думка дитини та її найкращі інтереси не обов’язково збігаються.

Дитина має право брати участь

Важливим принципом для найкращих інтересів дитини є те, що дитина може брати участь у розгляді та плануванні справ, які її стосуються. Дитині необхідно досить докладно пояснити сенс і причини винесення рішення, щоб вона могла сформувати й висловити  власну думку з цього питання. У кожного, зокрема в дитини, завжди є право брати участь у розгляді питань, що її стосуються. У цього права немає вікових обмежень. До дитини, її думок і побажань дослухаються, враховуючи її вік та рівень розвитку. Наприклад, почуття маленької дитини можна зрозуміти, спостерігаючи за її поведінкою чи грою. Дитині старшого віку ситуація повинна бути пояснена так, щоб вона була здатна її зрозуміти.

Дитина з 12 років має право слова з багатьох питань. Право слова означає, що думка дитини з питань, що її стосуються, повинна враховуватися так само, як і думка дорослих. Факт залучення дитини до обговорення таких питань не означає, що дитина може приймати рішення самостійно. Обов’язком дорослих є прийняття рішень та відповідальність за їх виконання.