Глосарій

Інспектор у справах дітей — це людина, яка зустрічається з сім'ями, коли їм необхідно погодити питання опіки, права дітей на побачення з батьками або питання про аліменти після оформлення батькам окремого проживання чи розлучення. Наглядові органи не ухвалюють рішення про утримання угод, але вони допомагають батькам у складанні угод і стежать за тим, щоб угоди не завдавали шкоди інтересам дитини. Інспектори в справах дітей також можуть підтвердити батьківство та материнство дитини.

Конституція Фінляндії вимагає, щоб усі державні служби виконували вимоги законодавства. Рішення, які приймає влада, зазвичай підлягають оскарженню. Усі рішення мають містити інформацію про те, як і кому може бути адресована апеляція. Адміністративний суд розглядає апеляції окремих осіб та організацій щодо рішень, ухвалених державними органами з адміністративних питань.

Обидва батьки відповідають за утримання дітей віком до 18 років, навіть якщо вони не живуть разом. Коли батьки живуть окремо чи розлучаються, вони мають домовитися про аліменти. Аліменти — це гроші, які один із батьків, що відповідає за утримання дитини, регулярно виплачує іншому батькові, щоб покрити  витрати на дитину. Виплата аліментів може знадобитися в тому випадку, якщо батько ніяк не підтримує дитину і, наприклад, не веде з ними одне домашнє господарство. Розмір аліментів визначається індивідуальними потребами дитини та фінансовим становищем батьків. Бажано укласти угоду про аліменти в письмовій формі та отримати підтвердження цієї угоди в раді соціального забезпечення.

Альтернативна опіка означає забезпечення добробуту дитини, яка була взята під опіку, терміново переміщена з будинку, де вона проживала, або взята під опіку за тимчасовим розпорядженням Адміністративного суду.

Взяття дитини під опіку означає, що відповідальність за виховання та догляд за дитиною передається владі. Згідно з законом, дитина повинна бути передана під опіку, якщо її здоров'ю та розвитку загрожує серйозна небезпека. Ризик визначається обставинами, у яких виховується дитина, чи власне поведінкою дитини. Однак до взяття під опіку можна вдаватися лише в тому випадку, якщо це відповідає найкращим інтересам дитини, а підтримка, надана за часової опіки, виявилася недостатньою.

Вивчення потреби  послуг захисту дитини означає оцінку соціальним працівником обставин, у яких виховується дитина, і спроможність батьків дбати про дитину й виховувати її. Якщо при оцінці виявляється якась потреба  послуг захисту дитини, сім'я стає клієнтом служби захисту дітей.

Дитячий будинок є установою, в якій проживають діти та підлітки, які перебувають під опікою. Досвідчені працівники відповідають за догляд за дітьми та молоддю, поміщеними під опіку. У Фінляндії дитячі будинки нагадують сімейні будинки, і вони ніколи не бувають дуже великими. Дитячі будинки дотримуються закону в своїй роботі, і їхня діяльність контролюється.

Така освіта призначена для дітей дошкільного віку. Її можна організувати в дитячих садках, сімейних дитячих садках або клубах. Дошкільна освіта складається з освіти, навчання й догляду та заснована на узгоджених цілях і змісті. У закладах дошкільної освіти працюють педагоги, соціальні працівники та працівники дитячих садків зі спеціальною підготовкою. Опікуни вирішують, чи буде їхня дитина відвідувати такого роду заклади.

Екстрена передача під опіку — це коли дитину, якій загрожує безпосередня небезпека, забирають із дому. Наприклад, екстрена передача під опіку може знадобитися, якщо домашні обставини чи відсутність належного догляду за дитиною становить безпосередню небезпеку для здоров'я чи розвитку дитини або коли опікуни дитини тимчасово не можуть наглядати за дитиною і це є безпосередньою небезпекою для її здоров'я або розвитку. Екстрена передача під опіку може тривати максимум 30 днів. У деяких випадках вона може бути подовжена максимум ще на 30 днів.

Служба невідкладної соціальної допомоги надає невідкладну допомогу у будь-який час та день тижня. Контактні дані екстрених соціальних служб можна знайти в телефонному довіднику, на муніципальному вебсайті, за телефоном служби екстреної допомоги 112, у лікарнях або в поліції.

Завчасна заява з проханням захисту дитини робиться до її народження, якщо є підстави підозрювати, що після народження дитині може знадобитися підтримка з боку служб захисту дітей. Це може бути потрібним, наприклад, якщо  батьки мають  серйозні проблеми з психічним здоров'ям або  залежності. Заява дозволяє соціальним службам заздалегідь обговорити з майбутніми батьками необхідні заходи для підтримки, догляду чи реабілітації.

Закон про захист дітей визначає правила щодо захисту дітей. Крім Закону про захист дітей, Закон про соціальне забезпечення, Закон про опіку над дітьми та право доступу до них та Конвенція про права дитини також регулюють питання захисту дітей та поводження з ними.

Сім'я або дитина також можуть звернутися по допомогу, наприклад, разом зі співробітником школи або дитсадка. Якщо по допомогу звертаються разом із таким співробітником, то замість повідомлення подається прохання оцінити потребу захисту дитини.

Кошти правового захисту призначені для захисту клієнтів. Якщо клієнт відчуває, що з ним грубо поводилися служби соціального забезпечення або несправедливо поставилися під час справи про захист дітей, він може піти далі. Ці засоби призначені для захисту прав клієнтів соціальних служб та служб захисту дітей, а також для реалізації цих прав. Влада зобов'язана давати рекомендації, а клієнти мають право доводити до відома влади свою думку. І тому існують певні процедури.

Заходи підтримки під час тимчасової опіки — це послуги, які надаються сім'ї для надання допомоги та підтримки дітям та батькам у звичному для них середовищі. Підтримка під час тимчасової опіки надається на добровільній основі та має на увазі співпрацю із сім'єю. Заходи підтримки завжди плануються індивідуально для кожної сім'ї та дитини, щоб забезпечити відповідність їхнім потребам. Заходи підтримки можуть бути організовані виключно для дитини чи батьків або для сім'ї. Необхідність підтримки фіксується в клієнтському плані. Орган влади виносить рішення про підтримку, яке сім'я може оскаржити.

Провадження в справі захисту дитини також може бути ініційоване батьками або дитиною, яка звернулася до служби захисту дітей з проханням про допомогу. Це називається заявою.

Діти або їхні опікуни можуть звернутися по допомогу до соціальних служб. Будь-хто, кого турбує добробут  дитини, також може звернутися до соціальних служб; наприклад,  співробітник школи або дитячого садка може звернутися до місцевих соціальних служб разом з дитиною або батьком. Якщо неможливо або недоречно зв'язатися з соціальними службами в присутності члена сім'ї (наприклад, у разі потреби надання невідкладної допомоги), відповідальна особа повинна подати заяву про необхідність захисту дитини. Після встановлення контакту ситуація буде оцінена, і з опікунами дитини зв'яжуться. Кожен контакт відстежується, і за необхідності оцінюється потреба  допомоги.

У контексті захисту дітей клієнтський план — це документ, що включає проблеми, за якими дитина та сім'я потребують допомоги, та який може коригуватися. У клієнтському плані також прописано, як і коли служби захисту дітей допомагатимуть дитині та сім'ї. Для дитини, яка є клієнтом служби захисту дітей, завжди має бути складений клієнтський план. Такий план має переглядатися за необхідності і не рідше одного разу на рік. За необхідності для батьків складається окремий план клієнта.  

Консультант із сімейних проблем працює в сім'ях з дітьми та допомагає батькам з доглядом за ними та в їхньому вихованні, а також у домашніх справах.

Оцінюючи потреби  послуг та реалізацію заходів з охорони дитинства, насамперед необхідно враховувати найкращі інтереси дитини та шукати оптимальні рішення.

Обмежувальні заходи, які застосовуються під час альтернативного догляду, включають обмеження на контакти, особистий  та медичний огляд, а також фізичне обмеження дитини. Закон визначає всі обмежувальні заходи та докладно описує умови їх застосування. В установах можуть застосовуватися ті ж  обмежувальні заходи, за винятком обмеження контактів, що й при  сімейній опіці.

Опіка в дитячому закладі означає, що виховання та догляд за дитиною, поміщеною під опіку, організується в дитячому закладі за межами будинку, у якому проживала дитина.

Опіка прийомної сім'ї означає, що виховання та догляд за дитиною, переданою на піклування, здійснюється поза домом дитини, у приватному будинку прийомної сім'ї або в професійному патронатному закладі.

Батьки дитини зазвичай є її опікунами. Може статися так, що лише один з батьків є опікуном. Це називається одноосібною опікою. При необхідності  опікуном може бути призначено й іншу особу, крім батька. Опікун дбає про дитину й приймає щодо неї рішення. Опікун повинен дбати про благополуччя та збалансований розвиток дитини.

Коли соціальні працівники отримують інформацію про будь-кого, хто потребує підтримки, вони оцінюють терміновість потреби. Люди можуть самі звертатися до служб соціального забезпечення, але інформацію про їхні обставини може надати інший державний орган. Соціальний працівник кілька разів зустрінеться з членами сім'ї, щоб обговорити ситуацію та необхідні дії. Оцінка повинна бути виконана протягом трьох місяців з дати передачі справи.

Переведення під опіку означає, що дитина поміщається під альтернативну опіку, іншими словами, догляд за дитиною та її виховання здійснюються поза її домом.

Переведення під тимчасову опіку як міра підтримки означає ситуацію, коли дитина чи вся сім'я поміщаються далеко від дому на короткий термін. Переведення під тимчасову опіку завжди виконується добровільно.  

У рамках надання підтримки дитина може бути тимчасово переселена з дому окремо від піклувальників або разом з ними. Передача під тимчасову опіку є добровільною та обговорюється з піклувальниками та дитиною. Закон про захист дітей передбачає, що діти насамперед перебувають під опікою своїх опікунів. Коли сім'я перебуває під опікою, дитина може залишатися в установі або в сім'ї. Передача під тимчасову опіку може бути необхідною для спокійної оцінки потреб дитини та сім'ї підтримки чи реабілітації. Передача під тимчасову опіку також буде доцільною, якщо задитиною потрібен тимчасовий догляд, наприклад, через хворобу одного з батьків або пологи матері.  

Підготовче навчання призначено для всіх дітей  дошкільного віку. Діти починають відвідувати заклад підготовчого навчання за рік до початку здобуття обов'язкової освіти. Їх зазвичай зараховують до закладу підготовчого навчання у той рік, коли їм виповнюється шість років. Вони навчаються, граючи та займаючись з іншими дітьми, що дозволяє їм краще підготуватися до школи. Усі діти мають здобути безкоштовне підготовче навчання. Батьки зобов'язані стежити, щоб їхні діти відвідували заклад підготовчого навчання чи іншим чином досягали цілей підготовчого навчання. У Фінляндії підготовче навчання пропонується в дитячих садках та школах.

Підтримка в групах взаємодопомоги — це обмін досвідом із людьми, які пережили те саме або перебувають у аналогічній життєвій ситуації. Учасники дізнаються про досвід інших та діляться своїм. При цьому ніхто нікого не повчає і не пропонує професійних рішень, але люди можуть навчитися робити висновки зі свого досвіду, отримуючи інформацію про досвід інших людей.

Повідомлення служби захисту дітей означає, що соціальний працівник служби захисту дітей був повідомлений про дитину, якій може знадобитися допомога. Повідомлення про необхідність захисту дитини подається до муніципального бюро соціального захисту за телефоном, у письмовій формі або шляхом особистого відвідування такого бюро. Заяву про необхідність захисту дитини може подати будь-яка особа, яка стурбована добробутом  дитини. Органи, які працюють із дітьми та сім'ями, зобов'язані подати повідомлення про необхідність захисту дитини, адже вони теж занепокоєні її станом.

Подальшу опіку відносять до підтримки та допомоги, що надається після альтернативної опіки. Подальша опіка призначена для того, щоб допомогти дитині або молодій людині повернутися додому чи стати незалежною. Вона   може тривати доти, доки людині не виповниться 25 років.

До служби посередництва в                        справах сім'ї можна звернутися, коли батьки розглядають можливість розлучення чи вже розлучилися. Сервіс пропонує подружжю посередництво                    у вирішенні конфліктів. Особлива увага приділяється стану дітей. Посередницькі зусилля спрямовані на пошук рішення, яке дозволить дітям зберегти добрі стосунки з обома батьками після розлучення.

Муніципальні служби сімейного права пропонують підтримку під час розлучення батьків. Служби допомагають сім'ям укладати угоди та документи з таких питань як батьківство, опіка над дітьми й аліменти. Вони також допомагають вирішувати суперечки, пов'язані з опікою над дітьми та правами на відвідування. Сімейне посередництво й інспектор у справах дітей є прикладами послуг із сімейного права.

Прийомна сім'я — це сім'я, що забезпечує сімейне піклування, коли дитина знаходиться під опікою з причин, пов'язаних з безпекою дитини. Вона надає безпечне середовище для життя та розвитку дитини. Батьки прийомних сімей проходять навчання та мають отримати дозвіл на виконання таких функцій. Дитині, поміщеній у прийомну сім'ю, дозволяється зустрічатися зі своїми батьками. Прийомних батьків також називають сімейними опікунами.

Батьки прийомної сім'ї називаються прийомними батьками. Прийомні батьки також відомі як сімейні опікуни.  

Примусове взяття під опіку — ситуація, коли діти віком 12 років і старші або опікуни виступають проти взяття під опіку. Тоді з цього питання рішення має ухвалювати суд. Соціальний працівник, відповідальний за справи дитини, повинен підготувати заяву до Адміністративного суду, де пропонується взяти дитину під опіку. Адміністративний суд розгляне питання та винесе рішення, що відповідає найкращим інтересам дитини.

Притулки допомагають жертвам домашнього насилля або тим, хто зіштовхнувся з загрозою домашнього насилля. До притулку можна вирушити одному або з дітьми в будь-який час. Притулки є у великих муніципалітетах, але їх можна шукати  і в інших місцях.  

Професійний патронатний заклад є формою сімейного догляду за дитиною. Такою установою є притулок, якому дозволено працювати як приймальному будинку згідно з законом.  

Профілактична робота з дітьми означає такі заходи та послуги, що надаються різними організаціями, які забезпечують виховання, розвиток та благополуччя дітей, а також пропонують підтримку батькам. Особлива підтримка, що надається муніципалітетом або іншими організаціями, що діють у цьому районі, полягає в превентивній охороні дитинства, коли дитина чи сім'я не є клієнтами служби захисту дітей. Профілактичну роботу з дітьми здійснюють, наприклад, центри матері та дитини та інші служби охорони здоров'я, дитячі садки, освітні заклади та служби роботи з підлітками.

Робота з сім'єю — це діяльність, спрямована на підтримку сім'ї в повсякденному житті, яка допомагає їм долати різні життєві труднощі. У кожному муніципалітеті робота з сім'єю має свою форму та зміст.

Суд може вимагати  в соціальної служби роз'яснень для отримання інформації про стан справ у сім'ї під час вирішення суперечки про опіку. Запит може бути задоволений лише в тому випадку, якщо суд визнає за потрібне, щоб вся інформація була доступна для вирішення питання. Роз'яснення соціальної служби охоплює такі моменти, як думка дитини та батьків, а також будь-які питання, що впливають на здатність батьків виступати  опікунами дитини.

Сімейна групова конференція — це робочий метод, спрямований на спільне вирішення проблем із близькими та важливими для дитини й сім'ї людьми. На груповій сімейній конференції особи, які мають відношення до справ дитини, зустрічаються та обговорюють їх разом.

Дитячі та сімейні консультаційні послуги підтримують розвиток дітей та молоді, виховання дітей та стосунки між батьками. Сім'ям пропонується кваліфікована допомога з вирішення проблем, що стосуються дітей чи сім'ї. Проблеми можуть бути пов'язані з розвитком або поведінкою дитини, конфліктами між батьками або важкими життєвими ситуаціями. Консультаційні послуги для дітей та сім'ї зазвичай надаються в муніципальних сімейних консультаціях, іноді в співпраці з іншими соціальними службами, а іноді й спільно з муніципалітетами.  

Сімейний опікун — це людина, яка забезпечує сімейний догляд у власному будинку, наприклад, за дитиною, яка перебуває під опікою.  

Захист дітей — це завдання суспільства, метою якого є забезпечення збалансованого розвитку та благоустрою дитини. Служба захисту дітей займається як захистом дитини, так і сімейно-орієнтованим захистом, а також веде профілактичну роботу

Захист дитини та сімейно-орієнтований захист дітей реалізується шляхом визначення необхідних заходів щодо захисту дітей та складання клієнтського плану, а також допомоги в організації тимчасової опіки. Захист дитини та сімейно-орієнтований захист дітей також включає екстрену передачу дитини під опіку,  заміщувальну опіку і подальшу опіку.

Служби захисту учнів допомагають дітям у навчанні, а також у питаннях їхнього фізичного та психічного здоров'я в шкільному середовищі. Це може бути підтримка, запропонована окремій дитині, або сприяння добробуту всієї школи/класу, наприклад, шляхом запобігання булінгу. Послуги захисту учнів надаються шкільними соціальними працівниками,  психологами, медсестрами та лікарями. Різні постачальники соціальних послуг для учнів співпрацюють одне з одним та іншими організаціями, які пропонують послуги дітям і молоді. Якщо дитині потрібна підтримка з боку служби захисту учнів, з дитиною та опікуном проводиться зустріч для обговорення того, яка допомога надасть максимальний результат. Звернення до служби захисту учнів є добровільним і потребує згоди дитини, а в деяких випадках і опікуна.

Соціальні працівники служби захисту дітей працюють у державному секторі. До їхніх обов'язків входить розгляд питань клієнтів служби захисту дітей, а також планування, організація, контроль та визначення потреб послуг для конкретних клієнтів. Соціальний працівник служби захисту дітей повинен мати професійну кваліфікацію згідно з законом.  

До кожного клієнта служби захисту дітей призначається соціальний працівник,  відповідальний за  справи дитини. Він   слідкує за тим, щоб дитина отримувала необхідну підтримку та послуги. Соціальний працівник, відповідальний за справи дитини, зобов'язаний забезпечити дотримання найкращих інтересів дитини.

Спеціальна освіта призначена для учнів, яким потрібна спеціальна підтримка в школі. Причини можуть бути різними, наприклад: труднощі в навчанні, хвороба або затримка розвитку. Спеціальне навчання може проводитися як індивідуально, так і в невеликій групі.

Спеціальна освіта призначена для учнів, яким потрібна спеціальна підтримка в школі. Причини спеціальної освіти можуть бути різними, а саме: труднощі в навчанні, хвороба або затримка розвитку. Спеціальне навчання може бути організоване в звичайних чи спеціальних класах місцевих шкіл. Учитель спеціальної освіти — це вчитель, який має кваліфікацію та навички навчання учнів, що потребують підтримки.

Тимчасові притулки для молоді допомагають молодим людям та їхнім сім'ям вирішити важкі життєві ситуації.

У кожному муніципалітеті є Управління соціального захисту населення, або соціальні служби, які надають різні послуги та пільги мешканцям муніципалітету. Управління соціального захисту населення, або соціальні служби, відповідають за надання послуг  захисту дітей.

Дитячий заклад опіки — це місце, у якому фахівці дбають про дітей та підлітків, які перебувають під опікою. Наприклад, дитячі будинки, будинки молоді, прийомні будинки, виправні установи та центри підтримки сім'ї є закладами соціального захисту дітей. У  дитячих закладах можуть також забезпечувати тимчасову опіку та надавати послуги подальшої опіки. У Фінляндії ці установи відносно невеликі, і їхня мета полягає в тому, щоб створити для дітей домашню атмосферу. Вони ведуть свою діяльність згідно з законом, який суворо контролюється.

Центр матері та дитини — це служба, яка безкоштовно займається охороною здоров'я дитини у Фінляндії. Мати відвідує жіночу консультацію під час вагітності. У жіночій консультації стежать за самопочуттям мами та майбутнього малюка. У дитячій поліклініці - за зростанням та розвитком дітей дошкільного віку. Наприклад, дитині роблять необхідні щеплення.

Центр охорони сім'ї надає підтримку та послуги сім'ям. Вони пропонують широкий спектр послуг для дітей, молоді та сімей, включаючи соціальні та медичні послуги для сімей з дітьми, освітні послуги та заходи, організовані НУО, парафіями та іншими релігійними общинами. Співробітники центру охорони сім’ї допомагають сім'ям у пошуках необхідної допомоги. Центри охорони сім'ї також надають місця для зустрічей сімей у рамках своєї діяльності. Сім'ї можуть потоваришувати та отримати пораду щодо отримання додаткової допомоги,  якщо це необхідно.

Шкільні психологи допомагають дітям у питаннях, пов'язаних з їхнім  вихованням, розвитком та навчанням. Вони оцінюють, чи є у дитини труднощі в навчанні, та пропонують допомогу. Учні також можуть поговорити зі шкільним психологом, якщо мають будь-які питання щодо власного психічного здоров'я.

Шкільний соціальний працівник — це той, хто працює в школі, надає допомогу та підтримку учням та їхнім сім'ям. Наприклад, шкільний соціальний працівник може допомогти учневі, коли у нього виникають проблеми з відвідуванням школи чи з друзями, або якщо у його житті відбуваються зміни. Батьки можуть обговорити зі шкільним соціальним працівником ситуацію вдома чи питання щодо виховання дитини.